Державний інститут сімейної та молодіжної політики повідомляє про реалізацію права молоді на житло.
Визначальними та пріоритетними напрямами ефективної реалізації державної молодіжної політики в умовах децентралізації є створення сприятливих умов, завдяки яким молодь зможе придбати власне житло.
Це соціальне право може і має бути реалізоване сучасною молоддю згідно із Загальною декларацією прав людини і Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права (ICESCR).
Відповідно до Порядку надання державної підтримки та забезпечення громадян доступним житлом згідно з постановами КМУ від 10 жовтня 2019 р. №895 забезпечення житлом має здійснюватися шляхом надання державної підтримки, основи якої полягають у сплаті державою:
- 30 відсотків вартості будівництва (придбання ) доступного житла;
- 50 відсотків вартості будівництва (придбання ) житла для громадян згідно з Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
- 50 відсотків вартості будівництва (придбання доступного та /або пільгового іпотечного житлового кредиту для громадян згідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб».
Між тим, пільгове молодіжне кредитування, починаючи з 2015 року і по теперішній час здійснюється не з державного бюджету України, а лише місцевими бюджетами за місцевими житловими програмами. Ускладнює реалізацію соціального права молоді на житло те, що для передбаченого законодавчими і нормативними документами надання пільгового довгострокового державного кредиту молодим сім’ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла не передбачено фінансування. У зв’язку з цим не здійснюється пільгове кредитування молоді та здешевлення іпотеки – нові угоди за даною програмою не укладаються, призупинено фінансування для надання кредитів ОСББ.
На політичному форумі високого рівня ООН, що відбувся 16 липня 2018 р. у Нью-Йорку під гаслом «Міста для адекватного житла. Муніципальна декларація місцевих органів влади на право на житло та право на місто», була ухвалена Декларація місцевих органів влади щодо права на житло . В цьому документі було підтверджене поняття «адекватного житла», як його представляє ООН. Зокрема, йдеться про «правильну доступність» до житла (розташування), правову безпеку перебування в місці проживання, наявність послуг (у тому числі, транспортних), матеріалів, засобів, інфраструктури та культурної адекватності».
Декларація оголосила здійснення декількох кроків, що можуть змінити ситуацію з житлом в містах, для чого міські влади мають отримати:
- Більше повноважень для кращого регулювання ринку нерухомості. Ці вимоги головним чином пов’язані з отриманням суттєвих правових та фіскальних повноважень для регулювання ринку нерухомості і боротьби зі спекуляціями та гарантуванням розвитку соціальної функції міст;
- Збільшення фінансування на покращення державного житлового фонду. Вимоги отримання більших ресурсів та боротьба за збільшення інвестицій для зміцнення громадського фонду оренди житла у всіх районах міста;
- Більше інструментів для спільного будівництва альтернативного житла, орієнтованого на громади. Прагнення сприяти змішаним житловим рішенням, які не керуються урядовими рішеннями і не базуються лише на комерційній вигоді;
- Співпраця в житлових стратегіях зі всіма зацікавленими сторонами, до якої належать молоді люди, їх об’єднання та представництва інтересів молодших поколінь. Необхідність посилення співпраці та солідарності в межах міських мереж, які захищають доступне житло та справедливі й інклюзивні міста, розширюючи довгострокові стратегії молодіжного будівництва у міському масштабі.
Таким чином, при реалізації молодіжної політики України, всі зацікавлені суб`єкти повинні враховувати спільні тенденції, виявлені, узагальнені й ухвалені зусиллями ООН, національними та місцевими владними структурами та громадськими організаціями втілюючи можливості органів місцевого самоврядування та використовуючи всі можливі ресурси держави, громадянського суспільства та бізнес-структур.
