Ти так хочеш усім допомогти. І той проєкт цікавий і тут потрібні твої руки, мізки, час і сили. Яка відпустка? Ви що? В тебе ж ціла купа проєктів і всі потребують твоєї уваги.
Знайома ситуація? Ну, зізнавайся, чим отакий режим зазвичай закінчується?
Батарейки сіли, сил немає, ідей немає, бажання ні до чого немає, вогник в очах погас. Це стандартна ситуація, коли ти хочеш допомогти всім і всюди. Але твій організм не термінатор, тож він просто відключає рубильник і ти залишаєшся без енергії. Це емоційне вигорання і з ним треба щось робити. Та для початку, давай зрозуміємо причини такого стану та що з ними робити.
- Ти неправильно розраховуєш навантаження. Сьогодні у тебе 3 години на сон, а завтра тільки дві, а треба 7. Звісно, у тебе горять дедлайни, адже світ завалиться, якщо ти не встигнеш закінчити презентацію. Закрий ноутбук і поспи.
- Неприємності на роботі чи особисті проблеми. Тривога, стрес, карантин, додай сюди крапельку чогось і твоя емоційна піраміда завалиться. Ти не зрадник_ця, не «кидаєш своїх підопічних», немає «мушу, бо хто ж, крім мене». У всіх людей рано чи пізно настає момент, коли треба вирішити свої проблеми. Тільки так ти зможеш продовжити допомагати іншим людям. Допоможи спершу собі.
- Криза цінностей. Інколи ти так багато працюєш на результат, а його немає або ж він не такий як тобі хочеться. Тоді може здаватися, що життя – біль, ніщо не має сенсу. Та це не так, просто волонтерство не завжди приносить швидкі результати. Ти можеш побачити їх завтра, а можеш і через 20 років. Це нормально. Ти робиш все, що в твоїх силах. Цього достатньо.
- Чужі очікування. Не озирайся на те, «що скажуть люди». Волонтерство не означає, що ти маєш ходити в одному й тому ж одязі по 5 років чи їздити у відпустку, максимум на міський пляж. Ти не зобов’язаний_а усьому світу, маєш право розпоряджатися своїми коштами як хочеш.
Ще трохи порад від Мріємо та діємо, які допоможуть тобі уникнути емоційного вигорання:
- Правильно розставляй пріоритети. Життя не зводиться виключно до волонтерства. Не забувай також тримати дистанцію з тими, кому допомагаєш.
- Візьми аркуш паперу та розпиши свої завдання, права та обов’язки, а тоді домовся з колегами в команді, що ти несеш відповідальність тільки за це, а не за все на світі.
Так, ми розуміємо, що роздавати поради легше, ніж справитися з ситуацією, коли ти в ній застряг_ла. Та все ж, збережи собі цей допис і відкрий, коли настане час. Якщо ці поради тобі не допоможуть, тоді біжи до фахівця, психолога, наприклад.
